Духовенство єпархії взяли участь у відзначенні чергової річниці визволення міста Хмельницького від німецько-нацистських загарбників 25.03.2015

c_200_150_16777215_00_images_temp_porladanja_240315.JPG25 січня 2015 року, у день 71-ої річниці визволення міста Хмельницького від німецько-нацистських загарбників, відбулася урочиста церемонія покладання вінків і квітів до пам’ятників та обелісків на Хмельницькому Військовому кладовищі.
Участь у заході з благословення Високопреосвященнішого Митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Антонія секретар Хмельницької єпархії протоієрей Олександр Дацюк та благочинний храмів міста Хмельницького протоієрей Михайло Козовий.
Віддати заслужену данину поваги і шани усім тим, хто

на фронті і в тилу ворога героїчно, безстрашно і самовіддано боровся проти гітлерівської чуми, хто пережив трагічні і славні часи жахливих страждань, великих бойових і трудових подвигів, схилити голови перед пам’яттю загиблих воїнів та покласти вінки і квіти до пам’ятників та обелісків на честь визволителів рідної землі були представники обласної, районної та міської рад, ветерани Великої Вітчизняної війни, депутати обласної та міської рад, керівники політичних партій та громадських організацій, керівники підприємств, установ відомств та організацій міста й області, громадськість міста.
У хвилині мовчання учасники заходу схилили голови перед світлою пам’яттю тих, хто поліг у жорстоких боях, визволяючи рідну Хмельницьку землю, наше місто від німецько-нацистських загарбників.
Історична довідка про визволення міста Проскурова від німецько-фашистських загарбників
Проскурів (Хмельницький) звільнено 25 березня 1944 року військами 1-го Українського фронту в ході Проскурівсько-Чернівецької операції під командуванням Маршала Радянського Союзу Г.К.Жукова, що проходила у взаємодії з військами 2-го Українського фронту під командуванням маршала І.Конєва. Опівдні, 21 березня, війська перейшли в наступ і висунулись на лінію Іванківці - Лісові Гринівці - Стуфченці. Частини 107-го стрілецького корпусу генерала Гордєєва Д.В. розпочали звільнення Проскурова, а 127-а стрілецька дивізія, підтягнувши артилерію, двома полками форсувала Південний Буг у районі на північ від Гречан. До кінця дня її частини вели бій на таких рубежах:
- 555-й стрілецький полк – південно-західна околиця Проскурова;
- 549-й стрілецький полк – північно-західна;
- 547-й стрілецький полк – північна околиця Проскурова.
Командний пункт дивізії знаходився в с.Іванківці. 304-та стрілецька дивізія форсувала р. Південний Буг і захопила плацдарм у південно-східній частині міста. Підготувавши засоби переправи, дивізія форсувала річку головними силами у районі Ракового і вела бій за розширення плацдарму на північ від цукрового заводу.
Корпус силами 127-ї стрілецької дивізії, що наступала із заходу через Гречани, у взаємодії з частинами 304-ї стрілецької дивізії, які наступали зі сходу, 2-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії – з південного заходу і з півдня, увечері 24 березня 1944 року увійшов у Проскурів. В цьому штурмі взяли участь 58-й танковий полк і частини самохідної і протитанкової артилерії. О 5.30 ранку 25 березня наші війська ввійшли на південно-східні околиці міста, повністю звільнивши його від ворога. Продовжуючи переслідувати противника, який відходив у південно-західному напрямку, частини корпусу протягом дня оволоділи селами Дубове і Книжківці.
Проскурів був сильно укріпленим - було створено розгалужену систему мінних полів, сконцентровано значну чисельність артилерії та вкопано в землю танки для стрільби прямою наводкою. Навколо міста генерал-фельдмаршал Манштейн сконцентрував понад 500 танків, артилерію, піхоту. Проскурів був важливим стратегічним пунктом, адже в ньому дислокувалися штаби групи гітлерівських армій «Південь» та 1-ої танкової армії. Оборону міста також здійснювали елітні частини ваффен-СС 27-а добровольча гренадерська дивізія СС «Лангемарк» (1-а фламандська) та 3-я танкова дивізія СС «Тотенкопф». Через Проскурів також проходила важлива залізнична лінія, яка забезпечувала пальним та провіантом, що зберігалися на 25 складах, всі південні формування німецької армії.
Під час визволення Проскурова віддали своє життя 3252 радянських воїни, однак суттєвими були також і втрати противника. Під час боїв за місто було знищено 1700 солдатів та офіцерів вермахту, 15 танків, 38 гармат, 1060 автомашин та бронетехніки, захоплено чимало трофеїв, тому числі більш ніж 3000 автомашин та 1000 бійців особового складу противника.
У боях за оволодіння містом радянські воїни проявили масовий героїзм: 31 частині та з'єднанню присвоєне почесне найменування «Проскурівських», а 14 полків і дивізій були нагороджені орденами Червоного Прапора і Богдана Хмельницького. Найбільше відзначилися війська генерал-полковника А. Гречка, танкісти генерал-полковника П. Рибалка та льотчики генерал-полковника С. Красовського.
На території міста знаходиться 11 братських та 819 одиночних могил радянських воїнів, 4 братських та 14 одиночних могил членів Проскурівської підпільно-партизанської організації, братська могила військовополонених, могила Героя Радянського Союзу І.І. Філіпова, льотчика Циганкова А.А., братські могили жертв німецького нацизму.