30 жовтня 2008 року до 1020-річчя Хрещення Руси і 15-річчя Хмельницької єпархії пройшла науково-теоретична конференція «Просвітителі та сповідники Подільської землі: історія і сучасність».
З благословення Високопреосвященнішого АНТОНІЯ, Митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського, 30 жовтня 2008 року у приміщенні Хмельницького інституту МАУП до 1020-річчя Хрещення Руси і 15-річчя Хмельницької єпархії пройшла науково-теоретична конференція «Просвітителі та сповідники Подільської землі: історія і сучасність» у якій прийняли участь представники Київської духовної Академії, Вінницького педагогічного університету ім. Коцюбинського, Хмельницького Національного університету, Гуманітарно-педагогічної академії м.Хмельницького, науковці з Хмельницького обласного краєзнавчого музею та Центру дослідження історії Поділля інституту історії України Національної Академії наук України, представники Облдержадміністрації, чисельні викладачі та студенти Хмельницького інституту МАУП.
У ході пленарного і секційних засідань було виголошено 52 доповіді по тематиці вченого зібрання.
Відкриваючи конференцію, Митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський АНТОНІЙ виголосив доповідь на тему: ХМЕЛЬНИЦЬКА ЄПАРХІЯ – ПОГЛЯД В ІСТОРІЮ ТА СУЧАСНІСТЬ, у якій зазначив, що не тільки чарівною красою природи, а й захоплюючою історією багатий Подільський край…
«…Саме тим плодам, які дало Володимирове Хрещення народові давньої Подолії, присвячене моє слово, - зазначив Митрополит АНТОНІЙ, - адже у цьому році виповнюється 1020 років з часу, коли з волі Божої, трудами Святого Великого князя Київського Володимира, наші предки прийняли Святе Православ’я і стали народом Божим у Київській купелі хрещення.
Святий Великий Рівноапостольний князь Володимир заклав наріжний камінь у підмурок, на якому було зведено величний храм Руського Православ’я, під глибоким впливом якого в усі наступні історичні періоди формувався духовний і моральний потенціал нашого народу, його державність та самобутня культура.
Сонм святих, який просіяв протягом нашої історії, без перебільшення, засвідчує ве¬ликі успіхи християнської проповіді серед нашого народу…
Давня Подільська єпархія, 213 років тому охоплювала територію п’яти сучасних єпархій, займаючи територію Вінницької, Хмельницької та частини Одеської областей.
Щоб збагнути тодішні масштаби, слід звернутися до історичної статистики: на початку XX ст. у єпархії було 1685 храмів (з них 1416 приходських), 6 чоловічих та 5 жіночих монастирів, 400 вихованців Духовних Семінарій (а якщо порахувати разом з вихованцями приходських шкіл та училищ, то це число сягне 99 тис. 500 чол.(!), по народній освіті Подільська єпархія займала чи не перше місце в імперії.
Але богоборська влада не пошкодувала своїх темних сил, залишивши у спадок архієреям, які керували єпархією у 30-40 роки нашого сторіччя, розруху та катастрофічну нестачу кваліфікованих кадрів після закриття Семінарій, голоду, Громадянської та Вітчизняної війн.
У 1945 році кафедра керуючого Подільською єпархією була перенесена у м. Проскурів, а у 1964 році Подільська єпархія нараховувала лише 309 парафій, були закриті Кафедральний собор м. Хмельницького, Городищенський, Головчинецький і Сатанівський монастирі, Хмельницька кафедра була скасована, а керування її парафіями було ввірене Вінницьким Преосвященним.
З 1975 року будівництво храмів у Вінницько-Хмельницькій єпархії знову відродилося з приходом на кафедру Архієпископа Агафангела (теперішнього митрополита Одеського і Ізмаїльського), у 1989 році з його ж благословення, в мою бутність секретарем Хмельницького Єпархіального управління, було закладено перший камінь Свято-Покровського кафедрального собору м.Хмельницького та приміщення нинішньої архієрейської резиденції.
22 червня 1993 року рішенням Священного Синоду УПЦ Хмельницька єпархія розділяється на дві самостійні: Кам’янець-Подільську і Хмельницьку. З відповідним підпорядкуванням 7-ми районів Південної частини Хмельницької обл. Кам’янець-Подільській єпархії та 13 районів Заходу, Сходу й Півночі області – єпархії Хмельницькій.
Керуючим Кам’янець-Подільською єпархією тоді було призначено нині покійного Архієпископа Ніканора, Хмельницькою – мене, у сані єпископа з титулом – “Хмельницький і Шепетівський”.
З тих часів багато що змінилося на краще …
За останні 15 років Нами було рукоположено у священничеський сан 181 чоловік (стільки ж було здійснено і дияконських хіротоній), освячено 157 нових храмів, на парафіях відроджено соціальне, благодійне та місіонерське служіння, відкрито Недільні школи та бібліотеки духовної літератури, сотні юнаків, бажаючи присвятити життя служінню Богові і людям, поступають у духовні Семінарії, пастирі окормляють військові частини і виправні колонії, у вузах викладаються релігієзнавчі дисципліни, на телебаченні і радіо за участю священників єпархії готуються та ведуться програми духовного змісту, виходить церковна періодика, є Інтернет-сайт. Клір Хмельницької єпархії на сьогоднішній день складається з 200 священнослужителів, тут діє 262 храми, 25 церков будується, два чоловічих і два жіночих монастиря, діє 36 Недільних шкіл і 24 бібліотеки духовної літератури.
Церква сьогодні міцно стає на ноги, хоч і не завжди ми зустрічаємо розуміння наших проблем владою та суспільством.
Всечесні отці, дорогі гості, браття і сестри!
Користуючись нагодою, я дякую усім – і священнослужителям, і професорсько-викладацькому складу академії, і нашим гостям за організацію і участь в актуальній науково-теоретичній конференції, яка спрямована на дослідження церковної та світської історії рідного Подільського краю.
Усім, хто приймає участь у вченому зібранні, бажаю міцного здоров’я та Божої допомоги в усіх добрих справах та починаннях!
Закликаю на роботу конференції Боже благословення!».
Фото здесь

При використаннi матерiалiв сайту посилання на сайт обов'язкове!